Згідно з ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. N 270/96-ВР реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб іпризначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Під зовнішньою рекламою розуміється будь-яка реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Тобто рекламою є інформація про особу (фізична чи юридична) чи продукцію (товари, роботи, послуги), яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою отримання прямого та опосередкованого прибутку.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про рекламу» та ст. 35 Закону України «Про мови» тексти повідомлень, плакатів, афіш, реклами та інше виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Частина 7 статті 8 Закону України «Про рекламу» встановлює, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Частина 6 статті 9 вищевказаного закону визначає, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Тобто із змісту Закону України «Про рекламу» вбачається, що для розміщення вивіски або інформаційної таблички, яка не є рекламою особа, повинна володіти приміщенням, на якому розміщено таку вивіску або інформаційну табличку на відповідній правовій підставі, а саме: на праві приватної власності, або на праві оренди. Право володіння приміщенням має бути підтверджено відповідними документами. Вивіска або інформаційна табличка може бути розміщена на внутрішній поверхні, тобто безпосередньо у приміщенні (зокрема вікна, вітрина) або на зовнішній поверхні (зокрема фасад будинку) біля входу на першому поверсі або не вище першого поверху.

На вивісці або інформаційній табличці без отримання дозволу особа може розмістити інформацію про найменування, знаки для товарів, вид діяльності та час роботи.

Найменування відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України має містити інформацію про характер її діяльності, що вказане в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що знак — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб, право власності на який посвідчується свідоцтвом.

Згідно з класифікацією видів економічної (КВЕД), яку розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 326 від 04.05.93 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» вид діяльності має місце тоді, коли об’єднуються ресурси (устаткування, робоча сила, технологічні засоби, сировина та матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг.

Відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 05.09.2007 N 6635 зазначено, що у випадку коли на фасаді будівлі, яку займає суб’єкт господарювання, та/або біля входу (в’їзду) до неї розміщено інформаційну вивіску, інформація на якій не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (послуги), така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об’єкта зовнішньої реклами.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02.07.2001 р. N 1-221/4069 вказано, що для розміщення вивісок на кшталт «кафе», «бар», «магазин», «майстерня» отримувати дозвіл в органах місцевої влади немає потреби. Зауважимо, що такий висновок є справедливим лише у разі, коли вивіска відповідає назві підприємства або вказує на профіль діяльності. Якщо ж основний профіль діяльності підприємства відрізняється від назви вивіски, а також назва вивіски не збігається з юридичним найменуванням підприємства, вивіску слід вважати рекламою, а отже, і отримувати дозвіл.

Розміщення зовнішньої реклами безпосередньо в м. Києві регулюється Розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві» від 23 серпня 2007 року N 1100 Зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 28 серпня 2007 р. за N 21/756 (надалі по тексту розпорядження).

Вимоги вище вказаного розпорядження застосовуються до відносин між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та фізичними і юридичними (незалежно від форми власності та підпорядкованості) особами, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами на території м. Києва, та визначає порядок надання дозволів на її розміщення, вимоги до проектування рекламних засобів, визначення та погодження місць встановлення рекламних засобів, розміщення (встановлення, монтаж, нанесення), експлуатації та демонтажу, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку.

П.1.3. розпорядження зазначено, що вивіска чи табличка – це інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, профіль її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), про час роботи, розміщені на внутрішній поверхні (у вітрині) власного чи орендованого особою приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди, не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться власне чи орендоване особою приміщення, біля входу у таке приміщення.

Тобто дане розпорядження не передбачає обов’язку особи на отримання дозволу на розміщення реклами, якщо вона розмістила вивіску або інформаційну табличку з дотриманням вимог законодавства, які вказані вище.

Однак у п. 14.7. даного розпорядження зазначено: якщо розміщення інформаційної вивіски на будівлі (споруді) не передбачено проектною документацією цієї будівлі (споруди), погодженою та затвердженою у встановленому порядку, то її розміщення здійснюється на підставі паспорта інформаційної вивіски (таблички), який погоджується з власником будівлі (споруди) або уповноваженим ним органом (особою) та Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), реєструється та видається робочим органом.

Також відповідно до по 14.8. розпорядження інформаційна табличка розміщується поруч із входом у підприємство, або на дверях, або на склі вітрини. Площа інформаційної таблички повинна бути не більше 1 кв. м. Інформаційна табличка та інформація у вітрині, яка не містить торгових марок, назв, товарних знаків і знаків обслуговування інших підприємств, не потребує реєстрації та оформлення будь-яких дозволів та паспортів.

У будь-якому випадку розміщення особою вивіски або інформаційної таблички на неї покладаються обов’язки передбаченірозпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві» від 23 серпня 2007 року N 1100:

14.3. Рекламні засоби та інформаційні вивіски чи таблички не повинні створювати перешкод для експлуатації та ремонту будівель і споруд, на чи біля яких вони розташовуються, а також не перекривати існуючих пішохідних переходів.

14.12. Заявник або власник інформаційної вивіски:

14.12.1. виконує роботи з розташування рекламного засобу чи інформаційної вивіски (таблички) без пошкодження архітектурних деталей, конструктивних елементів будинків (будівель) та споруд, підземних та наземних комунікацій, елементів благоустрою та з поновленням фітодизайну прилеглої ділянки;

14.12.2. забезпечує відповідність рекламного засобу (інформаційної вивіски) проекту (дозволу, паспорту), державним стандартам, нормам і правилам конструктивної міцності, електротехнічної та експлуатаційної безпеки;

14.12.3. відповідає за безпеку при проведенні робіт з монтажу та демонтажу спеціальної конструкції (інформаційної вивіски (таблички), експлуатацію і утримання її у належному санітарно-технічному стані (у разі його відсутності — власник місця розташування або уповноважений ним орган (особа).

Отже, чи є вивіска рекламою залежить від того, яка інформація на ній розміщена. Обов’язковою умовою для розміщення вивіски або інформаційної таблички, є забезпечення особою, яка її розміщує відсутності перешкод для пішоходів, експлуатації будинку, заборона пошкодження архітектурних деталей, конструктивних елементів будинків (будівель) та споруд, підземних та наземних комунікацій, елементів благоустрою та з поновленням фітодизайну прилеглої ділянки. Також вивіска або інформаційна табличка повинні бути розміщені не вище першого поверху або на ньому.